Дипломы, курсовые по адвокатуре

Скачать реферат:

Название: Адвокатура

  1    2    3    4    5    6     7    8    9  

Дуже важливою у захисті прав та законних iнтepeciв обвинуваченого є участь захисника на заключному етапі попереднього слідства (статті 218—222 КПК). При ознайомленні з yciмa його матеріалами захисник має право: робити виписки, мати побачення з обвинуваченим наодинці, роз'яснювати йому зміст обвинувачення, обговорювати питання про заявлення клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії і рішення особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора.
Активність, наполегливість i принциповість повинен виявляти адвокат протягом всього судового розгляду справи, де він користується разом з іншими учасниками процесу рівними правами по пред'явленню доказів, участі в їх дослідженні та заявленню клопотань (ст. 261 КПК).
Адвокат-захисник є одним iз суб'єктів касаційного оскарження судових pішень — вироку i ухвали суду, вироку i постанови судді, які ще не набрали чинності (статті 347, 354 КПК). До подання касаційної скарги він повинен з'ясувати думку підзахисного з цього питания. Адвокат не може всупереч бажанню підзахисного подати скаргу.
У касаційній скарзі аналізується вирок i викладаються доводи з посиланням на закон, якого не було додержано судом першої інстанції, iз зазначенням конкретних підстав для скасування або зміни вироку на користь підзахисного (ст. 367 КПК).
Адвокат — представник потерпілого у кримінальній справі. Згідно з ч. 1 ст. 49 КПК потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду. Про визнання громадянина потерпілим особа, що проводить дізнання, слідчий i суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. Після цього він набуває статусу потерпілого iз значним обсягом процесуальних прав, використовуючи які він здатний відстоювати свої законні інтереси як самостійно, так i з допомогою представника, насамперед, адвоката (ч. 3 ст. 49, ст. 52 КПК)
За чинним законодавством адвокат бере участь у кримінальному npoцeci т1льки за угодою, тобто на запрошення потерпілого, а якщо останній є неповнолітнім, недієздатним або обмежено дієздатнім, то - його законного представника. При прийнятті доручення на ведення справи потерпілого адвокат має переконатися в тому, що рішення про визнання особи потерпілим вже прийняте, оскільки лише за його наявності він може укладати з потерпілим угоду на представництво.
Для здійснення захисту законних інтересів потерпілого закон (ч. 3 ст. 49 КПК) надає його представнику такі процесуальні права: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства, а в справах, у яких воно не провадилося, - після віддання обвинуваченного до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; оскаржувати дії особи, що провадила дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також вироку суду чи судді, ухвалу суду чи постанову судді. Як і потерпілий, він є суб'єктом функції обвинувачення.
3. ПРЕДСТАВНИЦТВО АДВОКАТА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Адвокат як правозахисник і представник в цивільному процесі
Законодавство України покладає на адвоката виконання в цивільному пpoцeci подвійних функцій. Відповідно до ст. 6 Закону про адвокатуру i глави 12 (статті 110—117) ЦПК адвокати в цивільному npoцeci виконують одночасно функції правозаступництва й представництва.
Участь адвоката в цивільному пpoцeci України полягає у здійсненні ним представництва i захисті суб'єктивних майнових i особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів інших oci6 (громадян i юридичних oci6) та в сприяннi суду в всебічному, повному i об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав i обов'язків сторін. В процесуальному представництві адвоката поєднуються два види правовідносин — між адвокатом i особою, інтереси якої він представляє, між адвокатом i судом в цивільному пpoцeci. Правовідносини між адвокатом i довірителем (стороною, третьою особою та ін.) мають матеріально-правовий i процесуально-правовий характер. Матеріально-правові грунтуються на договорі доручення. Процесуально-правові зв'язки виникають з приводу оформлення i визначення обсягу повноважень представника в цивiльному процесі i регулюються статтями 112-115 ЦПК.

  1    2    3    4    5    6     7    8    9  

Скачан: 4 раз.