Дипломы, курсовые по биржевому делу

Скачать реферат:

Название: Ринок цінних паперів

  1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23    24    25    26    27    28    29    30    31    32    33    34    35    36    37    38    39    40     41    42    43    44    45    46    47    48    49    50    51    52    53    54    55    56    57    58    59  

Передбачається, що держава не буде власником центрального депозитарію, принаймні державна частка в його капіталі не перевищуватиме певного рівня (скажімо, 10%). Відмова держави від прямого впливу на діяльність центрального депозитарію не є загальним правилом. У світовій практиці щодо цього маємо різні приклади: виключно приватні центральні депозитарії (США, Канада, Німеччина); з певною часткою державної власності (Італія, Швеція, Латвія); з переважаючою часткою державної власності (Польща, Литва); виключно державні (Нова Зеландія, Чехія, Словаччина).
У кожному разі рішення приймаються з урахуванням реалій національних політичної та економічної систем, аби забезпечити сумісність усіх ланок організації та управління економікою країни.
Важливою умовою розвитку вітчизняної депозитарної системи є координація, синхронізація та гармонізація розвитку НДУ і МФС у період їх самостійного функціонування. Обмеження функцій НДУ впродовж цього часу може зумовлюватися лише взаємною згодою щодо подальшого об'єднання та створення єдиного центрального депозитарію. Це слід не лише зафіксувати у відповідних програмних документах обох депозитарних установ, а й підтверджувати скоординованими, спрямованими на розвиток окремих елементів депозитарної діяльності заходами з боку НДУ, МФС та інших установ, причетних до розвитку національної депозитарної системи. Такий підхід необхідний для того, щоб забезпечити на час об'єднання готовність усіх елементів до виконання функцій повномасштабного депозитарію, їх відповідність вимогам стандартизації обігу цінних паперів, зрозумілість для управління та контролю з боку всіх ланок Національного депозитарію.
Окреслюючи завдання розвитку Національного депозитарію, треба виходити з того, що депозитарій виконуватиме всі функції, передбачені законодавством та його статутом. Щодо першочергових завдань, то вони визначені в рекомендаціях "Групи 30", і необхідно просто адаптувати їх до наших умов. Значна кількість завдань безпосередньо пов'язана зі створенням електронної системи розрахунків за операціями із цінними паперами. Світова практика не має універсальної версії програмного забезпечення клірингово-розрахункових процесів, тож нам необхідно або розробити власну, або проаналізувати існуючу програму і вибрати одну з них. При цьому слід зважати, що клірингово-розрахункова система повинна відповідати щонайменше таким вимогам:
• необхідна для порівняння торгова інформація має вводитися до розрахункової системи електронними засобами (метод STR-Straight Through Processing);
• звірку торгової інформації між прямими учасниками слід проводити в день укладення торгової угоди, а між непрямими учасниками — у строк Т+1;
• остаточні розрахунки для всіх учасників повинні завершуватися у строк Т+1.
Створення та розвиток клірингово-розрахункової системи тісно пов'язані з проблемою дематеріалізації цінних паперів. Як відомо, в Україні більшість корпоративних цінних паперів формально емітовано в документарній формі. Формально, бо насправді не існує ні акцій як таких, ні паперових сертифікатів на них, а права власності підтверджуються витягами з реєстрів або довідками центрів сертифікатних аукціонів. Отож, щоб за таких умов досягти успіху в дематеріалізації цінних паперів, справді необхідно.
Одначе важко уявити собі високоліквідні цінні папери, які обертаються за технологією іменних цінних паперів з її складною системою перереєстрації прав власності через систему незалежних реєстраторів. Єдина можливість забезпечити високу ліквідність іменних цінних паперів — це здійснити випуск цих цінних паперів у бездокументарній формі, депонувати весь обсяг випуску в депозитарії, який би виконував функції номінального зберігача цих цінних паперів у реєстрі власників, та оформлювати перехід прав власності на такі цінні папери шляхом переведення їх на рахунки в депозитарії та у зберігача.

  1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15    16    17    18    19    20    21    22    23    24    25    26    27    28    29    30    31    32    33    34    35    36    37    38    39    40     41    42    43    44    45    46    47    48    49    50    51    52    53    54    55    56    57    58    59  

Скачан: 32 раз.